Композиція епоксидна для наливних підлог КЕНП-1,2

КЕНП-1 – проникний ґрунт, поставляється у вигляді двох компонентів – епоксидної основи та затверджувача.

КЕНП-2 – захисно-декоративна композиція

Категорія:

Призначення епоксидної композиції КЕНП-1,2

Для облаштування наливної підлоги, вертикальних поверхонь стін, для антикорозійного захисту, зміцнення та ремонту металевих, бетонних та залізобетонних конструкцій, для герметизації конструкцій будівель та споруд у промисловому та цивільному будівництві, у тому числі на об’єктах атомної енергетики, включаючи приміщення контрольованої зони та приміщення систем, важливих для безпеки, а також для гідроізоляції резервуарів та ємностей складування рідких радіоактивних відходів.

Склад

Композиція складається:

КЕНП-1 з 2-х частин:

основа – компонент А; затверджувач – компонент Б;

КЕНП-2 з 3-х частин:

основа – компонент С; затверджувач – компонент D; наповнювач – компонент Е (середній розмір 300 мкм).

Усі компоненти змішуються перед використанням.

Показники покриття

Покриття є монолітним, захищає бетонну поверхню від корозії, а також покращує умови експлуатації у виробничих цехах та інших приміщеннях. Відсутність швів та фуг та висока щільність покриття робить його незамінним при захисті від токсичних та радіоактивних речовин. Можливість підбору кольорів, висока зносостійкість, легка можливість очищення є перевагами, через які ці композиції широко застосовують у хімічній, нафтохімічній, фармацевтичній, харчовій, радіоелектронній промисловості та ядерній енергетиці.

Фізико-хімічні характеристики

Найменування показника та одиниця виміруНорма
Міцність покриття при ударі, см, не менше50
Адгезійна міцність МПа, не менше8
Межа міцності при розтягуванні, МПа, не менше8
Відносне подовження при розриві, %, не менше9
Міцність до стирання (знос), мкм, не більше160

Підготовка поверхні

Металеву поверхню:

а) очистити до ступеня St2 або Sa 2,5 за ISO 8501-1;

б) знежирити органічними розчинниками шляхом протирання поверхні волосяними щітками, ганчіркою, змоченими в етилацетаті або ксилолі. Розчинник не повинен містити олійних включень. Якщо перед нанесенням покриття минуло більше 6 годин після підготовки поверхні, слід повторити обробку.

Бетонну поверхню:

а) ретельно зашліфувати поверхню основи за допомогою мозаїчної або кутової шліфувальної машини;

б) знепилити за допомогою промислового пилососу.

Підготовлена бетонна поверхня має бути гладкою, рівною, без жирових плям, вологість бетону в поверхневому шарі на глибину до 20 мм має бути не більше 4%.

Підготовка композицій

Для приготування робочих сумішей композицій проводять ретельне змішування компонентів композиції безпосередньо на місці робіт і безпосередньо перед застосуванням. Суміші готують порціями з урахуванням їх використання протягом терміну їх життєздатності, яка становить 30-40 хв. при температурі від 20°С до 25°С.

Робочі суміші мають бути однорідними, не містити сторонніх включень та бульбашок повітря.

Співвідношення змішуваних компонентів КЕНП-1:

  • Компонент А – 100 в. ч.
  • Компонент В – 23 в. ч.

Співвідношення змішуваних компонентів КЕНП-2:

  • Компонент С – 170 в. ч.
  • Компонент D – 30 в. ч.
  • Компонент Е – 100 в. ч. (додається після змішування компонентів С та D)

Залежно від кольору композиції КЕНП-2, можливі зміни у співвідношенні компонентів (вказує виробник).

Нанесення

  1. Нанести на підготовлену поверхню проникний ґрунт КЕНП-1. При високій пористості основи, але не раніше ніж через 24 години, ґрунтування повторити. При ґрунтуванні уникати утворення калюж робочої суміші.
  2. За наявності великих дефектів (тріщини, вибоїни, раковини) у бетонній основі проводять ремонт (заповнювальне шпаклювання) зазначених дефектів, не допускаючи напливів чи нерівностей на поверхні підлоги. Шпаклювання проводять композицією КЕНП-2. Для шпаклювання в композицію вводять додаткову кількість компоненту Е, кварцовий пісок або аеросил. Шпаклювання проводять не раніше ніж через 24 години після нанесення ґрунту. Через 24 години після нанесення шпаклівки зашпакльовані місця шліфують і знепилюють всю поверхню.
  3. Нанести аеросильну порозаповнювальну стяжку за допомогою шпателя, застосовуючи матеріал КЕНП-2 з додаванням аеросилу. Після затвердіння поверхню зашліфувати та знепилити.
  4. Виконати фінішне шпатлювання за допомогою шпателя, застосовуючи матеріал КЕНП-2 з додаванням аеросилу. Після затвердіння поверхню зашліфувати та знепилити.
  5. Нанести на підготовлену основу несучий шар, застосовуючи суміш КЕНП-2.

Методи нанесення:

  • Ґрунтування з використанням КЕНП-1 – валиком, пензлем;
  • Шпаклювальні суміші, виготовлені з використанням КЕНП-2 – шпателем;
  • Нанесення лицьового шару КЕНП-2 – наливом, з наступним розрівнюванням за допомогою ракелі або шпателя.

Витрата матеріалу по рівній поверхні

  • Ґрунтування: КЕНП-1 – 0,3-0,7 кг/м2.
  • Ремонтне шпаклювання: КЕНП-2 – залежно від наявності дефектів.
  • Порозаповнювальна стяжка: КЕНП-2 – (0,3-0,6) кг/м2; Аеросил А-300 – (0,015-0,03) кг/м2.
  • Фінішне шпаклювання: КЕНП-2 – (0,1-0,5) кг/м2; Аеросил А-300 – (0,03-0,15) кг/м2.
  • Лицьовий шар: КЕНП-2 – 1,7 кг/м2 на товщину шару 1 мм.

Рекомендації з експлуатації покриття для підлоги:

У разі потрапляння на покриття концентрованих розчинників (толуол, ксилол тощо) необхідно витерти їх та змити великою кількістю води. Для видалення з покриття пилу, бруду, мінеральних олій використовувати воду або водні розчини миючих речовин.

Неприпустиме волочіння по покриттю металевих та інших жорстких і важких предметів, перекочування предметів, що мають гострі кути, а також використання візків з металевими колесами. Для перевезення важких предметів потрібно використовувати пересувні пристрої на гумовому ходу.

Не допускати падіння на покриття предметів масою понад 5 кг із висоти 1м.

Не допускати тривалого перебування на покритті предметів, що мають температуру понад 100°С.

ТУ У 24.3-30552853-006-2002

Види покриттів, облаштованих із застосуванням КЕНП-1,2:

  • Фарбування – покриття призначене для складів, матеріально-технічних, виробничих приміщень із невеликими навантаженнями. Допускається рух автонавантажувачів та пішоходів. Наноситься шаром товщиною 0,5 мм.
  • Шагрень – покриття з кварцовим піском на поверхні для запобігання ковзанню (наноситься товщиною 0,8-1 мм), призначене для приміщень з «вологими» технологічними процесами (переробка молока, м’яса, пивоварні виробництва, СТО, паркінг).
  • Моноколір – призначене для облаштування декоративного покриття у приміщеннях з підвищеними вимогами до пожежної безпеки у виробничих, громадських та складських приміщеннях, медичних, дитячих установах, підприємствах харчування, торгівлі, офісах та ін. Наноситься шаром 1-3 мм.
  • Арт-декор – покриття призначене для декоративного облаштування підлог у громадських та виробничих приміщеннях, для декоративного оздоблення поверхонь меблів, барних стійок тощо. Відповідає високим декоративним вимогам. Можливість підбору кольорової гами та малюнка на вимогу замовника (під мармур, граніт, малахіт, бурштин, текстуру дерева тощо). Наноситься товщиною 1-3 мм.
  • Полімербетон – призначене для облаштування максимально міцної основи під полімерне покриття, заповнення нерівностей, вибоїн, тріщин, швів, для вирівнювання основи. Застосовується у приміщеннях з помірними та підвищеними навантаженнями на підлогу, наноситься шаром від 8 до 30 мм.
  • Безіскрове декоративне покриття – призначене для облаштування покриття у приміщеннях з підвищеними вимогами до пожежної безпеки. Таке покриття має властивість “не утворювати іскри” в режимі удару при вільному падінні предмета (енергія до 200 Дж), а також в режимі не перехресного тертя (швидкість до 50 м/хв). Наноситься шаром завтовшки 1-3 мм.
  • Антистатичне декоративне покриття – призначене для облаштування покриття з підвищеними вимогами до вибухонебезпечності. Наноситься шаром товщиною до 3 мм.

Вимоги до бетонних основ при облаштуванні полімерних покриттів підлог

Якщо бетонна основа під полімерне покриття підлоги лежить на ґрунті, то полімерні покриття підлоги допустимо виконувати тільки за наявності під бетонною основою (або під покладеною на нього вирівнювальною стяжкою) якісної гідроізоляції, що перешкоджає зволоженню основи за рахунок капілярного підсмоктування вологи. У тілі бетонної основи не повинні проходити водопровідні комунікації. При невиконанні цих умов можливе відшарування полімерного покриття від основи. Для уникнення цього можливе виконання гідроізоляції за сучасними технологіями – в обмазувальному варіанті, для створення проміжного шару, що забезпечує гідроізоляцію та адгезію полімеру до бетону.

Для уникнення тріщиноутворення в бетонній основі в процесі експлуатації, ґрунт під нею повинен бути ущільнений відповідно до вимог СНиП, товщину бетонних основ підлог (і їх армування) виконують за розрахунком відповідно до проектних навантажень, застосовуваних матеріалів і властивостей ґрунту основи, але не менше 120 мм (п.2.3 СНиП 2.03.13-88). Рекомендуємо у будь-якому випадку застосовувати мінімальне армування – сітку з діаметром дроту рівним 5 мм та осередком 150х150 мм.

Відповідно до СНиП 2.03.13-88 пункт 5.3 бетонна основа під полімерні покриття підлоги повинна мати клас бетону за міцністю на стиск не нижче В 15 (за раніше застосовуваною класифікацією – марка не менше ніж М 200).

При виконанні вирівнювальних стяжок по існуючій нерівній бетонній основі необхідно мати наступні мінімальні товщини стяжок і клас бетону за міцністю на стиск залежно від інтенсивності впливу на підлогу: значна – 30 мм, В30; помірна – 25 мм, В22,5; слабка – 20 мм, В15 (вказані мінімальні товщини слід розраховувати від найвищої за даними нівелювання точки поверхні або від верху трубних комунікацій, що проходять у тілі бетонної основи).

Вплив – рух транспорту на гумовому ходу на одну смугу руху, проїздів на добу: значна інтенсивність – 100-200; помірна – менше 100; слабка – лише рух ручних візків.

При виконанні вирівнювальних стяжок необхідно ретельно очищати наявну бетонну основу від сміття, пилу, бажано проводити шліфування поверхні для видалення шару висохлого цементного молока, попереднє змочування поверхні та застосування спеціальних сумішей, що збільшують адгезію (зчеплення) стяжки з існуючою основою.

Згідно з ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 вагова вологість основи має бути не більше 4%, відхилення поверхні від площини при перевірці контрольною двометровою рейкою не повинні перевищувати 2 мм.

Рівність полімерних підлог відповідатиме рівності наявної бетонної основи, фрезерування ж неякісної наявної основи при великих площах не завжди можна здійснити з огляду на технічні можливості та фінансові міркування. Відхилення поверхні від площини при перевірці двометровою контрольною рейкою не повинні перевищувати 4 мм.

Необхідні ухили, водозливи, лотки та трапи повинні бути враховані та виконані при облаштуванні бетонної основи. Відповідно до СНиП 2.03.13-88 у приміщеннях із середньою та великою інтенсивністю впливу на підлогу рідин слід передбачати ухили підлог не менше 0,5-1%.

Бетонна основа не повинна мати плям масел, жирів, ПММ (за їх наявності потрібен додатковий час на їх усунення).

Мають бути правильно виконані температурно-усадкові та ізоляційні шви (у місцях примикання до стін та інших конструкцій).

Пористість основи та стан примикань до стін, колон та конструкцій (наявність напливів, раковин та інших дефектів) впливають на витрату матеріалів, терміни виробництва та вартість робіт.

Для кращого зчеплення з полімерним покриттям підлоги бетонну основу не слід сильно загладжувати. Якщо клас бетону за міцністю не відповідає вимогам СНиП, то облаштування якісного полімерного покриття неможливе.

В окремих випадках положення можна виправити шляхом проклеювання на 100% поверхні склотканини або нанесення полімербетонної стяжки товщиною не менше ніж 10 мм.

При невідповідності якості наявної бетонної основи зазначеним вимогам укладання поверх неї нової бетонної основи можливе лише у разі допустимості зменшення висотних габаритів приміщення на 80-100 мм.